- майструвати
- (робити, виготовляти щось перев. ручним способом), споруджувати, споруджати, спорудити, споряджати, спорядити, лагодити, ладнати, виробляти, вироблювати, виробити
Словник синонімів української мови. 2014.
майструвати
Смотреть что такое "майструвати" в других словарях:
майструвати — у/ю, у/єш, недок. 1) перех. і без додатка. Робити, виготовляти що небудь ручним способом. 2) неперех., розм. Те саме, що теслювати … Український тлумачний словник
майструвати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
клемезити — Клемезити: докупи складати, майструвати [II] клеїти, ліпити докупи [18] ліпити докупи [1;2;X,XIII] майструвати, докупи складати, клеїти [15] тулити докупи, ліпити, складати з частин ціле (напр., машину) [IV] клемезити: клеить, спаивать [ІФ,1890] … Толковый украинский словарь
відмайструвати — у/ю, у/єш, док. Закінчити майструвати щось … Український тлумачний словник
замайструвати — у/ю, у/єш, док. 1) неперех. Почати майструвати, виготовляючи що небудь. 2) перех., розм. Майструючи, заробити що небудь … Український тлумачний словник
майстрований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до майструвати … Український тлумачний словник
майстровитий — а, е, розм. 1) Що вміє вправно майструвати що небудь, робити ту або іншу ручну роботу. 2) Той, що вміє, здатний виконувати що небудь майстерно, на високому професійному рівні. || Виконаний уміло, майстерно, на високому професійному рівні … Український тлумачний словник
майстровитість — тості, ж., розм. 1) Уміння вправно майструвати що небудь, робити ту або іншу ручну роботу. 2) Уміння, здатність виконати що небудь майстерно, на високому професійному рівні … Український тлумачний словник
майстрування — я, с. Дія за знач. майструвати … Український тлумачний словник
помайструвати — у/ю, у/єш, док. Майструвати якийсь час … Український тлумачний словник
